Пятница, 29.03.2024, 09:23
M-Force
Главная | Війна в Афганістані - Форум | Регистрация | Вход
[ Новые сообщения · Участники · Правила форума · Поиск · RSS ]
  • Страница 1 из 1
  • 1
Форум » Общий форум » Игры » Війна в Афганістані (Київ, Биківня, 19.06.2010)
Війна в Афганістані
sharperДата: Понедельник, 21.06.2010, 23:55 | Сообщение # 1
Полковник
Группа: Друзья
Сообщений: 233
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
Мій, трішечки запіздалий, звіт =)

Як вже згадувалося раніше, в минулу суботу в Києві проходила велика гра "Війна в Афганістані", в якій гордо приймала участь команда М-Форс, в кількості 1 чол. Гра була велика, чекали порядка 200 бійців. Загальне враження від гри - 4/5. Було цікаво, гра була антуражна, вистачало як фак-апів організаторів, так і "креативної самодіяльності". Але про все по-порядку.

Ранкові збори, картина "Дружина проводжає чоловіка на війну і ... полегшено зітхаючи лягає досипати". Потрапивши на ст.м. Лісова я зрозумів що не промахнувся - прямо біля виходу з метро групами стояли / сиділи / лежали / їли морозиво / пили пиво / звонили по телефону бойовим побратимам / курили / просто спали люди в камуфляжах із загадковими мішками з яких загадково стирчали стволи калашів. Заплановане на 8.45 відправлення на полігон відбулося в 9.45.

Полігон. 10.45. Сосновий ліс, під ногами пісок, зверху припікає сонце, купа машин і незнайомих людей. Припаркувався в тіні біля двох бундесверівців. Ми ледве встигли натягнути на себе всі "чулочки і підтяжечки" як пронеслась новина - в зв"язку з організаторським форс-мажором, старт переноситься з 11.00 на 12.00.

Година під припікаючим сонцем пролетіла майже непомітно. Якісь добрі душі, одне поперед одного, транслювали на 3-му FRS каналі ненапряжну музичку: І Лєнін, всєгда маладой... - тема Дарта Вейдера - Туц-туц-туц-туц - Ат улибкі станєт всєм свєтлєй - Їхали козаки, із Дону додому - ... і далі по кругу.

12.00. Загальний збір, перекличка. Можливость оцінити масштаб і антуражність гри.

Основних фракцій було 3 - іноземний контингет (взводи США, Великобританії, Франції, Германії, Афганської національної армії, найманців), таліби (4 чи 5 загонів), мирні жителі. Я затесався до команди COD4, і ми разом з іншими американцями після короткого брифінгу, отримавши пакет з надписом "Відкрити в час Х", вирушили на відправну точку.

Зважаючи на кількість учасників, був чіткий поділ на взводи, кожен з яких отримав індивідуальні завдання. Фракція мирних жителів була виключно рольовою. В них був свій кишлак (де вони ненапряжно курили кальянчик) і індивідуальні квести.

Гра була розбита на фази (13.00 - 15.00, 15.00 - 18.00, 18.00- 20.00), на старті кожної з яких роздавалися нові директиви. Це беззаперечно плюс. Компанди не могли відстати одна від однієї протягом гри, існувала чітка регламентація. Недолік - самоорганізація. В деяких взводах, якщо вони складалися переважно з членів однієї команди, було чітке командування, а в американців з цим знов (як і на вульфенштейні) не склалося.

Старт гри. Ми отримали завдання висуватися в точку 2, яку мали утримувати протягом першої фази. На території полігону були розкидані вєщ-мішки з грошима, які тре було збирати. Розсипавшись в шеренгу з метою прочісування лісу ми вирушили до точки 2. Напівдорозі, як ми вийшли на невеличку полянку, нас радісно наздогнали автоматні черги талібів. Після коротких оборонних дій ми в повному складі вирушили на мертв"як.

Дубль другий. Ми знову вирушили до точки 2, і буквально відійшовши на 50 м. від бази знову прийняли бій. Цього разу наша позиція була краща, таліби зрозуміли що голими руками нас не взяти і відступили. Ми зв"язалися з союзниками, і виявилось що взвод Германії успішно виконує нашу задачу (зайняв і утримує точку 2) паралельно з виконанням своєї задачі (забезпечення точки припасами - вони отримали кілька 40 л. бутлів з водою, яку мали доставити на ту саму точку). Наш командир прийняв рішення зайняти "стратегічне" перехрестя перед точкою 2 і утримувати талібів на підступах. Що ми і зробили. Перехрестя ми утримували годину, час від часу вступаючи в контакт з групами талібів, які йшли штурмувати точку 2. На жаль, наше "стратегічне" перехрестя для них не представляло ніякої цікавості, і вони потихеньку обходили нас з флангів, через ліс. Було кілька цікавих епізоів - наприклад, ми організовувати безпечний прохід сім"ї мирних жителів, яку група найманців ескортила звідкись кудись (це було їхнє завдання).

Друга фаза для мене пройшла просто феєрично. В кінці першої фази ми прийняли вольове рішення переміщатися до бази, і там дізнатися наше наступне завдання. Відійшовши на 15 м. ми вступили в запеклий бій з союзними силами іноземного контингенту (французами, здається), в якому полягла більшість особистого складу нашого взводу, і половина французів. На жаль, я лишився живий. Ще з одним американцем і трьома союзниками британцями, які до нас приєдналися, ми перегрупувалися і вирішували, що робити далі. Замість того, щоб як нормальні люди вирушити на базу, ми, не маючи звязку, вирішили зробити хід конем: піти на точку 2 (кинути оком як вона виглядає), а звідти вирушити на точку 4, де "полюбасу має шось бути".

В двух словах: четверта година дня, ліс, п"ятеро бовдурів у військовому спорядженні розпитують переляканого хлопчину на велосипеді, де тут має бути великий бетонний забор. Знайшли забор, знайшли точку 4. Як і можна було спрогнозувати, там нікого і нічого не було. Ще пів-години блукань, і ми вийшли в табір.

Після пів-годинного відпочинку душа забажала крові, а дупа - нових пригод. Оскільки представники взводу США на мертв"яку присутні не були, то я вирушив в дорогу сам, розпитуючи зустрічних вояк "а де тут війна". Зустрів по дорозі групу найманців, які люб"язно погодились викликати по рації взвод США, і дізнатися де вони воюють. Дестінейшн - точка 8. Кущами, лісами і ярами, крадучись як справжнісінький Рембо, я поспішаю на допомогу товаришам, яких звідусіль штурмують таліби. Перебіжка, швидке вивчення території попереду - так і є, супротивник. Двоє талібів засіли в кущах переді мною, метрів за 50. Швидкий ривок вперед, і я отримую автоматну чергу прямо в п"яту точку від ще одного таліба, якого я не помітив в кущах поряд з собою.

Третя фаза гри. Сиджу на мертвяку, і ще з кількома такими ж невдахами, представниками інтернаціональних сил, плануєм що робити далі – хочеться ж постріляти. Підійшов час респавну, ми вирушили в напрямку точки 8, розвідати обстановку. По дорозі перестріли групу талібів – дві гранати, півтори автоматних черги, і хлопаки кинувши нам по дорозі: «ех, а в нас такий план зайти їм в тил був», вирушили до свого мертвяка пити чайочок.

Підходимо кущами до точки 8, чуємо попереду постріли. Спробували зняти одного таліба зі снайперки (з нами був снайпер), але не вдалося. Поспішно відступаємо, і тут на поряд на дорозі чуємо гуркотіння мотору і рідні голоси. Сили союзників у кількості добрих 40-50 душ проводять конвоєм вантажівку. Приєднуємось до них, дуєм організованим табуном по периметру майже усього ігрового полігону. Пів-години тупотіння по піщаній дорозі, аж ноги грузнуть, пробігаємо мимо злощасного бетонного забора і в’їжджаємо в ліс. І тут нас чекає сюрприз – дорога завалена. Щасливчики, які їхали в буді вантажівки, вилазять, і нарівні з тими хто позаду вантажівки ковтав пилюку розчищають завали.

Один, другий, третій, аж раптом на четвертому нас чекає ой-вей. Стрілянина і спереду, і ззаду, і зліва, і справа. Словом, один з самих антуражних і насичених епізодів усієї гри – ми потрапили в засідку талібів. Несучи тяжкі втрати, намагаємось розчистити черговий завал. Особливо нам дали просратися дві симпатичних моджахедки, які зайшли в тил, і регулярно закидаючи нас гранатами умудрилися винести майже десяток чоловік.

Засідка була влаштована так як треба – з лісу конвой так і не вийшов.

Сообщение отредактировал sharper - Вторник, 22.06.2010, 00:08
 
SamwaДата: Вторник, 22.06.2010, 20:40 | Сообщение # 2
Генерал-майор
Группа: Друзья
Сообщений: 299
Награды: 0
Репутация: 2
Статус: Offline
Звіт просто бомба smile Фотка з одиноким "рембо" який шукає пригод на свою дупу просто ульот smile Ти маєш знайти того фотографа і виставити йому за вдалий кадр booze

Щось все далі і далі розчаровуюсь в американцях sad це мабуть діагноз.

з.і. кстаті, що в тебе з магазином? обмотаний ізолєнтою чи це в твій рідний бункер? бо шось на механу не схоже, хоча можу помилятись.

Сообщение отредактировал Samwa - Вторник, 22.06.2010, 20:49
 
WolfДата: Вторник, 22.06.2010, 21:58 | Сообщение # 3
Генерал-майор
Группа: Администраторы
Сообщений: 400
Награды: 0
Репутация: 2
Статус: Offline
Мда!
Отчет как и сама игра отличны. Фота с шарпером-заправським-морпехом достойна занять свое место в зале славы М-форс.

по поводу американос
Смотрю сериал "Исаев" так вот там как раз и был эпизодец в котором прозвучало следующее:
- (офицер белогвардеец) ... я все больше убеждаюсь, что американец это не гражданство.
- (американский журналист) А шьто же это?
- (ОБ) Это диагноз!

З.Ы. Мож пусть шарпух станет нашим писарем штатным. А еще хотелось бы почитать Андрюхины сочинения (у него тож прикольно получается) ну и.... прально - Жеееееееека smile

 
sharperДата: Среда, 23.06.2010, 09:47 | Сообщение # 4
Полковник
Группа: Друзья
Сообщений: 233
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
саме так,
Quote (Samwa)
кстаті, що в тебе з магазином? обмотаний ізолєнтою

вгадав =)
 
AsmodianДата: Среда, 23.06.2010, 22:10 | Сообщение # 5
Ам есмь Асм
Группа: Администраторы
Сообщений: 333
Награды: 1
Репутация: 2
Статус: Offline
Ась? Кто мну звал?

Отчет отличный! Игра порадовала и размахом и антуражностью. Игорь молодец! Так держать!
Ждем будущие отчеты.

 
Форум » Общий форум » Игры » Війна в Афганістані (Київ, Биківня, 19.06.2010)
  • Страница 1 из 1
  • 1
Поиск:

Copyright MyCorp © 2024Бесплатный конструктор сайтов - uCoz