| sharper | Дата: Пятница, 17.02.2012, 00:34 | Сообщение # 1 |
 Полковник
Группа: Друзья
Сообщений: 233
Статус: Offline
| Невеличка преамбула:
В світі "оказуалєних" консольних ігр особняком стоять дві гри Demon's Souls і її духовний послідовник Dark Souls. Маленькі (та навіть і дорослі) діти після знайомства з нею починають пісятися вночі і проситися до мами. Наше з Енді знайомство з Дарк Соулз відбулося на новий рік - я заїжджав до енді в гості, підігнав йому на трохи часу ПС3, а потім коли я заїждав вже забрати плойку, ми з ним трохи в неї погралися. Як в старі добрі часи за денді, грали по черзі - один вмер, грає інший, і т.д. Ми вмерли з десяток разів проходячи обучалку, а потім 2,5 години (була десь третя година ночі) намагалися вбити перших двох скелетів, які нам попалися на очі. Коротше кажучи, так ми їх і не здужали.
Далі вже йдуть хроніки мого знайомства з цим ацьким продуктом консольного геймдева. Ітак...
Хроніки Баттхьорту, день перший
вже 2 дні шпілю потрохи в дарк соулз. почати вирішив найтом, його рекомендують як дуже хороший клас для нюбів - у нього на старті високий дефенс (плейт і норм щит) і багато хп (шо дає місце для помилок), плюс можливість хілятися в майбутньому. недоліки - він неповороткий ппц.
перше "ахтижйоптваюмать" було коли я дійшов до боса в обучающій кампанії. перша ж спроба ухилитися перекатом від удару боса мене мало не повергла в ступор. картіна маслом - мій бовдур спочатку як мішок картоплі плюхається об землю, а потім пе-е-е-ре-е-е-ко-о-о-чується. і встає за пів-кроку від ісходної позиції. і зразу ж відповідно вигрібає. це ящо вдалось підгадати з моментом, і зробити маневр вчасно. я поняв, шо так діла не буде, основна перевага найта (можливість блокувати удари щитом) мені тут нахер не згодиться, і я вибрав тактику "ран лола ран" навіть не беручи боса в фокус, я нарізаю навколо нього круги, намагаючись вибігти за межі його зони угрози, і якщо повезе - зробити ше пару ударів. раза з пятого ізврати увінчалися успіхом, але цей печальний експірієнс вже трохи почав напрягати, в плані шо ж воно далі буде.
після центральної розподільчої так би мовити локації, шрайну, тулю зразу в андед бург (це локація куди ми з Енді врешті решт пішли, не змігши подолати двох грьобаних скелетів, і яка якраз і розрахована на лоу лвл персонажів). там в принципі без особих проблем розбираю монстрів, тактика сама проста - закриваюсь щитом, а після першого удару по мені моба (коли він втрачає баланс від удара по щиту), нарізаю. 3 удари і моб труп. гемора спочатку тіки було трошки від рицарів з нормальними щитами і списами/мечами. вони сцуки не всі хочуть перші атакувати. в таких випадках, як виявилось, працює кік ногою. він відбиває щит, 3 удари - моб труп. плюс харять підараси на криші, які кидаються бомбами. вони часом злазять, часом ні. часом находять вдале місце, шоб пуляти по тобі навіть коли ти хз де, а часом бігаєш рядом а гранати десь чіпляються зверху за стовп, і там і взриваються. лізти до них трохи геморно, бо поки вилізеш і підбіжиш, пару гранат полюбе огребеш.
короче без особливих проблем тулю по вже накатаній дорозі, коли раптом (біля того місця йдуть сходи вниз, а там на круглому пятачку стоїть 2 рицаря з мечами, і оддалік ще один зі списом) находжу міні боса - високий рицар в рогатому шльомі, стильному броніку, зі щитом і мечем. і починається 5-ти годинний, розтягнутий на 2 дні, баттхерт. це ппц. він робить швидкі замахи мечем, часом робить кілька ложних випадів, використовує шілд баш шоб збити твій блок щитом, не дає розірвати дистанцію і зразу ж лізе тебе атакувати як тіки ти відійшов випити банку (я в перший день навіть одного разу не зміг похилятися в бою з ним). 2 його удари збивають тобі стаміну в ноль, а потім він твій блок щитом тупо пробиває. зробити ріпост (спеціальна атака - коли ти не блокуєш, а відбиваєш удар противника, і зразу після цього контр-атакуєш, наносячи критичний урон) хер виходить - у нього дуже швидкі атаки і ти не встигаєш, і до всього щастя, ти йому наносиш просто децельний урон. в перший день на цьому і скінчилось. я поки бігав до нього прокачався до 19 лвл (невелика ремарка як проходить кач - вбиваючи монстрів ти збираєш їх душі. назбиравши потрібну кількість, ти в спеціально відведенному місці - біля вогнища - можеш прокачати якийсь стат на +1, і це є власне лвл ап). на другий день, зі свіжими силами, почав пробувати різні тактики: вицеплять момент для ріпоста (попередньо потренувавшись на інших мобах) - хер там. варто тобі один раз пропустити момент, і ти огрібаєш по самі гланди. перекати - не працює, він після першої атаки в молоко, робить широкий замах полукругом, і тебе цепляє полюбасу. самою успішною виявилась блок щитом першої його атаки, 2 бистрих удара, і навйо, кайтити. бігав я з ним тупо по всій локації (правильніше він за мною). саме гірше шо після пропущеного удара уловить момент шоб похилятися - анріл. короче бігав я від нього, поки не виліз десь на кришу, а цей лунь стоїть внизу. і тут я згадав шо в мене назбиралось вже порядка 18 гранат. в нього вже було знято біля 50% хп, в мене хілок ноль, то я просто почав закидувати його гранатами. шоб знести йому 40% хп пішло 13 штук. я прикинув, шо тратити всі не варто, тре лишити про запас пяток, я перехрестився, зліз, блок щитом, 2 бистрих удара, і нарешті, я цю суку заїбашив. дропа з нього ноль (хоча пишуть є шанс якийсь модний мечик чи бронік нарісувати). за тим кутком де він стояв лежало якесь колєчко.
далі бос (такий здоровенний щур-переросток з дубіною). до боса добігаю без проблем, а далі знов починається. бити його зразу ж там на місці взагалі не айс - там вузька стіна замку, нема місця. вилазити поряд наверх на башню катить (бос вистрибує за тобою), але я своїми повільними переворотами не можу ухилитися від його широких замахів. тактика першого боса (накручувати круги навколо нього) не канає. на башні також малувато місця, а його атака тебе взагалі звідти скинути може. буквально на третій раз я помічаю надпис якоїсь доброї душі (тут ще одна ремарка - в грі є цікавий мультиплеєрний момент. гра переважно сінглова, тобто ти бігаєш сам в свому світі, але інші гравіці можуть лишати на землі написи, які видно всім іншим гравцям які проходять мимо в своїх світах. Надписи можна писати лише з заданих шаблонних фраз, але їх вистачає шоб дати знати що попереду моцний монстр, яку тактику проти нього спробувати, і т.д.) - попробуй атаки в падінні (є такий тип атаки, коли ти з висоти стрибаєш, і в польоті херачиш моба, наносиш критичний урон). і точно, загадую про цей бетменівський прийом, вилажу на башню, і зразу ж пригаю вниз. одна така атака зносить босу 25% хп десь. знов лізу назад, бос по мені промахується, ше один прижок - 50% хп нема. але от біда, я застряв, між ногою боса і східцями внизу. починаю у відчаї нарізати його мечем, все одно зробити ніхера більше не можу. це чеперидло пар раз махає дубіною, але не попадає, бо я в нього між ногами практично. він зрозумівши свою програшну позицію, робиш крок назад, а я знов лізу на башню. останній прижок десантніка, і бос мертвий, з третього трая. алілуйя, гром і молнія, содом і гоморра. ну думаю заібісь. зараз добіжу до чек поінта (це ті самі вогнища), сейваюсь, лвлаплюсь (а в мене 11 500 душ, це мені майже на 3 лвл), і спати. ну логічно ж шо зразу десь за босом має бути місце де сейвануться. біжу вперед, але обережно. там якась башня, балкончик з якимсь нпц, і ше одна замкова стіна. на стіні парами, через пару метрів стоять мечники. ну думаю сцуки, зараз вас одною лівою. роблю два шага вперед, тут вилітає дракон, полихає вогнем, і я бліять труп. а х ти ж йолоп і кусок дибіла, думаю про себе. нахера було пертися вперед. вернувся би до попереднього вогнища, сейванувся, лвлапнувся, а тоді вже вперьод за ордєнами. ну думаю акуратненько, сейвово так зараз пробіжусь, шоб підібрати ж своїх грьобаних 11500 душ (ремарка - якщо тебе вбивають, то назбирані душі випадають на тому ж місці. якщо ти вмираєш ще раз, не встигнувши їх підібрати, то все назбиране потом і кров"ю пропадає). треба зауважити, шо зразу після виходу з першого вогнища, на сходах вниз стоїть якесь чмо. за 2 дні моїх респавнів там ми з ним встигли плотно познайомитись. він обично підбігає, я йому 2 атаки, блок щитом від стріли арбалєтчіка, і третя атака - він труп. я такий сцуко опитний ніібаца штріх виходжу, цей укльоцок прямо з місця робить на мене атаку в прижку, я відкладаю пару кірпічів, і нажимаю з переляку кнопку стрибка, мій персонаж відпригує назад, і прямо з моста летить к єбеням. я виключаю приставку й лягаю спати.
Сообщение отредактировал sharper - Пятница, 17.02.2012, 00:35 |
| |
| |
